четверг, 5 июля 2012 г.

ЖИТТЯ ПРИСВЯЧЕНЕ ІМПРОВІЗАЦІЙНІЙ КОМПОЗИЦІЇ ШАПОВАЛЕНКО ВОЛОДИМИР ПАВЛОВИЧ

                       ЖИТТЯ ПРИСВЯЧЕНЕ ІМПРОВІЗАЦІЙНІЙ КОМПОЗИЦІЇ                                                                      

                             ШАПОВАЛЕНКО  ВОЛОДИМИР  ПАВЛОВИЧ
                                                                         
                                                                                                   
      Шаповаленко  Володимир Павлович український композитор, диригент, хормейстер народився 9 липня 1932 року в Полтаві у сімї вчителів. Батько Павло Петрович з родини духовенства, вчитель співів та хормейстер був керівником хорових гуртків, що вигравав численні конкурси.  Мати Олександра Максимівна  (Савченко), донька почесного громадянина міста Полтави працювала вчителькою початкових класів. Саме їй Володимир ще школярем написав пісню для дітей «Про нашу маму», яка стала популярною.
  Проживала сімя в однокімнатній квартирі в будинку по вулиці Спаська № 9, в якій  на почесному місці стояв рояль. Відомий мистецтвознавець Тесленко пише, що у 20-30 роки 20-го століття в Полтаві поряд з хоровою капелою Ф.Попадича, ансамблем бандуристів В.Кабачка, жінхорансом В.Верховинця діяв з успіхом хор Павла Шаповаленка.
     Під час Другої світової війни родина Шаповаленків опинилася в окупованій Полтаві. Маленький Володимир щойно закінчив перший клас і продовжував навчання за програмою 2-го та 3-го класу з матірю. Одночасно вчився в музичній школі, за класом фортепіано у Н.Козенка та О.Шкляр.У повоєнний період квартира Шаповаленків стає центром культурного життя міста. Журналіст та актор  Ілля Гарін згадує:  «Тут збираються актори театру Дмитро Степовий, Павло Колесник, художній керівник і диригент хорової капели обласної філармонії Леонід Жарко та інші. Проводились музичні вечори в будинку постійно звучала музика та співи».  У такому оточенні виростав і виховувався  майбутній композитор.
     Після визволення Полтави Володимир вчиться у 20-тій залізничній школі і одночасно у дитячій музичній школі де музично-теоретичні дисципліни опановував у вихованця Петербурзької консерваторії О.Важеніна. Грав і на скрипці, співав у шкільному хорі, захоплювався театром і навіть брав участь в деяких виставах. За допомогою батька опанував диригування і по закінченню школи працював хормейстером у гуртках художньої самодіяльності, а згодом – у хорі Полтавського паровозоремонтного заводу.
 З 1948 по 1951 роках навчався  у школі робітничої молоді, працював позаштатним кореспондентом Полтавського обласного радіокомітету та концертмейстером хорового гуртка Полтавського технікуму мясо-молочної промисловості.
 У вільний час  пише пісні і музичні композиції. Його твори друкуються в збірці «Золотий наш урожаю», у газеті «Зоря Полтавщини», а згодом уже звучать на радіо. У свої 18 років молодий композитор написав біля 20-ти пісень.
  Участь у республіканському огляді молодих талантів  1951 року остаточно вирішила долю юнака. Відомий український композитор Лев Ревуцький який очолював журі схвально поставився до молодого музиканта і порадив йому продовжити  навчання в Київській консерваторії.
   У  консерваторії він навчається на композиторському факультеті.  Володимир Шаповаленко пише хорові твори  «Конвалія», «Елегія» на вірші О.Олеся, пісні тощо. Його вальс «Вальс кохання» написаний на вірші полтавського поета А.Пашка завоював популярність серед слухачів.
 З 1960 по 1967 роки Володимир Павлович працює музичним керівником літературних передач  Держрадіокомітету України, одночасно керівником ансамблю Київського палацу піонерів.  1967 року перейшов на посаду начальника музичного відділу Українського гастрольно-концертного обєднання. Декілька років пробув у творчої відпустки і знову повернувся до редакції мовлення для дітей та юнацтва Держтелерадіо, де пропрацював до самої смерті. Як творча людина він кожну казку кожне оповідання наповнював найпоетичнішими музичними барвами. Композитор написав багато творів для дітей у різних жанрах: пісні, оперети, мюзикли, музику для телевізійних вистав, мультфільмів та вистав театру ляльок. Вносив в музику елементи естрадних жанрів. Найголовнішим засобом музичної виразності для нього є мелодія – яскрава, з чіткою структурою, така, що добре запам’ятовується. Свій мелодійний дар Володимир Шаповаленко розкриває й у симфонічних творах – «Увертюра», «Образ»..
Особливої популярності  здобула його оперета «Шлюб з пригодами» яка з успіхом йшла в багатьох містах України.  В доробку  композитора понад 400 творів переважна більшість яких – масова пісня, твори для дітей.
  У 2004 році  Полтавській музичній школі № 2, яка носить ім.я Володимира Шаповаленка , виповнилося 40 років. На святкування  цієї дати до Полтави приїхав президент Національної телерадіокомпанії України Віктор Набруско, який сказав: «Це добре, що полтавці пам’ятають і шанують своїх земляків. Володимир Павлович Шаповаленко народився і виріс у цьому місті… Оскільки радіокомпанії він не чужий, ми беремо музичну школу № 2 під свій патронат». Віктор Набруско передав школі в подарунок твори В.Шаповаленка, «щоб на цій антології навчалися і зростали нові зірочки на небосхилі нашої культури».
 Газета «Полтавський вісник» писала: «На урочистостях були присутні й дружина та син Володимира Шаповаленка. Наталія Леонідівна подякувала полтавцям за добру пам’ять про чоловіка, вручила квіти директорові школи Валентину Єфремову за виконання пісні «На трояндах сніг», музику до якої написав чоловік і присвятив їй».


                                      Анатолій  Чернов
              Член Спілки екскурсоводів  Полтавщини.

4 комментария:

  1. Этот комментарий был удален автором.

    ОтветитьУдалить
  2. Вельмишановний пане Анатолію! Дякую за творче перероблення моєї статті у Вікіпедії про батька та збагачення її новими матеріалами та спогадами Іллі Гаріна. Я нічого не маю проти такого викладу. Проте, просив би Вас виправити деякі помилки - оскільки не знайшов ніде Ваших контактів, пишу просто тут.
    Прошу Вас люб'язно переробити речення "Батько Павло Петрович з родини духовенства, вчитель співів та хормейстер був керівником хорових гуртків, що вигравав численні конкурси. Пробував свої сили і як композитор – написав пісню для дітей «Про нашу маму» яка користувалась популярністю" якось так, щоб було зрозуміло, що не Павло Петрович "пробував свої сили" а маленький Володя, написавши пісню.
    Далі, "Маленького Павла" протягом окупації прошу замінити "маленьким Володею".
    "з дитинства мріяв стати актором" - мені про це нічого не відомо, ;) проте, радив би "актора" замінити "артистом".
    "У такому оточенню" - "У такому оточенні"; "а – капелу" - "a-capella"; "Держтелерадіо комітету" - "Держтелерадіокомітету"; "ім.’я" - "ім’я"; "Віктор Навруско" (двічі) - "Віктор Набруско".
    У своїй статті я відзначив, що при її написанні використовував нотатки та спогади Л.Я. Івахненко - відомої музикознавиці, яка зараз, до речі, працює над матеріалами про культурну спадщину Полтави - вважаю, що було б доречно у Вашому блозі (оскільки Ви підписуєтесь своїм ім'ям) зазначити, якщо не мене, то, хоча б її - вона часто друкує свої твори і буде негарно, якщо певні пасажи співпадатимуть з Вашим блогом.

    По завершенню Вами цих змін та правок я обіцяю видалити свій коментар.

    Зичу Вам всього найкращого -
    Валерій Володимирович Шаповаленко.

    ОтветитьУдалить
  3. Дякую за коментарі. Ваші зауваження враховані. З пов. Чернов.

    ОтветитьУдалить
  4. Дякую, пане Анатолію за те, що прислухались до моєї думки. Лишилося останнє - згадати про спогади та нотатки Лідії Яківни Івахненко - відомої музикознавиці.

    ОтветитьУдалить